- сяючий
- —————————————————————————————ся́ючийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
сяючий
Смотреть что такое "сяючий" в других словарях:
сяючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до сяяти і сяти … Український тлумачний словник
сяючий — [с’а/йучией] м. (на) чому/ ч ім, мн. ч і … Орфоепічний словник української мови
сяючий — ча, че, Пр. Дієпр. пас. мин. ч. до сяяти і сяти … Словник лемківскої говірки
осяйний — ося/йна/, ося/йне/, поет. 1) Освітлений, опромінений чим небудь. || Який випромінює сяйво; сяючий, променистий. 2) перен. Жвавий, сяючий … Український тлумачний словник
блискучий — а, е. 1) Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий. || Дуже ясний, яскравий, сонячний. 2) перен. Дуже гарний, пишний, розкішний. || Пишно, розкішно вбраний, з вишуканими манерами. 3) перен. Дуже розумний, дотепний; досконалий формою і змістом. || … Український тлумачний словник
заіскрений — а, е, діал. Заіскрілий, сяючий … Український тлумачний словник
зіркатий — а, е, розм. 1) Променистий, сяючий (про очі). 2) Те саме, що зіркий. 3) Пухирчастий (про тісто і т. ін.). 4) Прикрашений зіркою, зірками. 5) З квітками, подібними формою до зірок … Український тлумачний словник
зоряний — а, е. 1) Прикм. до зоря 1), 2), 5). || Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. || Спрямований до зір, космічний. || Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). || Який має на собі зорю (у 5 знач.). Зоряний каталог. •• Зо/ряний пробі/г … Український тлумачний словник
променистий — а, е. 1) Який випромінює світло. || Пройнятий світлом; блискучий. || Щедрий на сонце; сонячний. || перен. Життєрадісний, сяючий (про людину). || перен. Сповнений внутрішнього сяйва (про очі, погляд, обличчя і т. ін.). || перен. Радісний, щасливий … Український тлумачний словник
розпромінений — а, е. Який розпромінився; сяючий, променистий. || Щасливо, весело, радісно усміхнений … Український тлумачний словник
